Тридцять першого липня 2026 року команда Ромського жіночого фонду «Чіріклі» взяла участь у круглому столі «Становище ромських жінок в Закарпатті та гендерно-чутливі підходи в плануванні місцевих заходів для його покращення». Зустріч відбулася в Ужгороді, у Представництві Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області.
Учасники й учасниці обговорили результати дослідження про становище ромських жінок, бар’єри у доступі до освіти, медицини, соціальних та адміністративних послуг — і шукали спільні рішення для подолання цих викликів.
Що показало дослідження
Більшість ромських жінок досі стикаються із системною дискримінацією, труднощами з працевлаштуванням, документуванням і доступом до державних послуг. Це не окремі випадки, а стійкий набір перешкод, які накладаються одна на одну: без документа немає роботи, без роботи немає доходу, без доходу складніше відновити документ.
Водночас дослідження зафіксувало й інше: ромські жінки демонструють високу мотивацію до навчання, професійного розвитку та економічної незалежності. Тобто справа не в браку бажання, а в бар’єрах, які стоять між бажанням і можливістю.
Бар’єр, який рідко називають проблемою
Окремою темою презентації стала цифрова грамотність і присутність інтернету в побуті ромських родин. Низький її рівень зазвичай не потрапляє до переліку проблем — на тлі відсутності документів чи роботи він виглядає другорядним.
Проте саме він тихо блокує доступ до послуг, навчання та роботи. Дедалі більше державних сервісів працює онлайн; для людини, яка не має навички ними користуватися, «доступна» послуга залишається недосяжною.
Від опису до рекомендацій
Презентація завершилася переходом від опису ситуації до рекомендацій — комплексної підтримки замість точкових заходів. Перший напрям — адміністративна доступність: супровід, консультації, зрозумілі процедури. Другий — навички та зайнятість: короткі практичні курси, цифрові навички, підтримка самозайнятості.
Підсумковий фокус сформульовано як зв’язку трьох елементів: документи, навички, працевлаштування. Кожен окремо не вирішує проблеми — працює лише послідовність.
Соціальний атлас як доказова база
На зустрічі коротко представили й результати «Соціального атласу», проведеного спільно з Офісом Омбудсмана України. Атлас дає ту саму картину в масштабі громад — доступ до базових послуг і ресурсів у цифрах.
Наступний етап дослідження охопить 12 територіальних громад Закарпаття та Одещини. Разом ці дані дають місцевій владі підставу планувати заходи не за загальними уявленнями, а за виміряними потребами.
Рішення ухвалюються разом
Ефективні зміни можливі лише тоді, коли рішення ухвалюються разом із самими ромськими жінками, громадами, органами влади та громадськими організаціями. Це та сама теза, яка прозвучала й на форумі проєктних рішень в Ужгороді напередодні.
Фонд дякує Представництву Уповноваженого ВРУ з прав людини в Закарпатській області за простір для відкритого діалогу та постійну співпрацю. Робота триває — щоб права й потреби ромських жінок ставали основою місцевих і державних політик, а не лишалися темою окремих зустрічей.
Бар’єри, про які йшлося на круглому столі, фонд знімає щодня. Як саме влаштований захист прав ромів — від запиту в архів до супроводу в міграційній службі.
#Chiricli #РомськіЖінки #ПраваЛюдини #ГендернаРівність #Закарпаття #Ужгород #Омбудсман