«План заходів із захисту прав національних спільнот – від перших кроків до реальних змін»,
який зібрав представників Уряду, Парламенту, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Ромський жіночий фонд «Чіріклі» долучився до події, представляючи позицію ромських громад у процесі реалізації державної політики щодо нацменшин.
Ключові напрями та важливість участі Чіріклі
Захід був присвячений виконанню Плану заходів із захисту прав осіб, що належать до національних меншин України до 2027 року.
Документ ухвалено у травні цього року, і він містить низку важливих напрямів, які безпосередньо стосуються ромської спільноти — зокрема,
створення інституту ромських радників та розвиток кодифікації ромської мови.
У зустрічі взяли участь понад 120 учасників та учасниць, серед них:
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка,
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко,
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець,
Голова ДЕСС Віктор Єленський,
Генеральний директор Урядового офісу координації євроінтеграції Олександр Ільков,
представники Європейського Союзу, Ради Європи та громадських організацій національних спільнот України.
Основні меседжі та пріоритети
Головною метою заходу було посилення міжвідомчої координації та узгодження подальших кроків у реалізації державної політики щодо нацменшин та корінних народів.
Особливу увагу приділено питанням регіональної взаємодії, моніторингу, інституційної спроможності та практичної імплементації рішень.
У своїх виступах урядовці акцентували на важливості системного підходу:
Тарас Качка підкреслив, що багатонаціональність є природною частиною українського суспільства, а План заходів — інструментом
фінального закріплення сучасної політики у сфері прав нацменшин в контексті вступу до ЄС.
Олександр Корнієнко наголосив на необхідності переходу від розробки законодавства до його реальної імплементації,
щоб представники національних спільнот відчували позитивні зміни в житті.
Дмитро Лубінець зазначив, що виконання Плану є європейським зобов’язанням України, а не формальністю.
Практичні кроки та подальші дії
Під час заходу обговорили ключові елементи імплементації реформ на місцях.
Зокрема, опрацьовано питання введення посад радників з ромських питань — важливого кроку для посилення інституційної спроможності громад.
Також розпочала роботу група з кодифікації ромської мови, що створює підґрунтя для її системного розвитку та збереження.
Було представлено проєкт Стратегії збереження і розвитку мов, яким загрожує зникнення,
та пропозиції щодо оновлення Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» для приведення нормативної бази у відповідність до європейських стандартів.
На панельній дискусії представники прифронтових регіонів наголосили
на важливості оновлення державної політики на місцевому рівні та підтримки національно-культурних товариств,
які працюють навіть у громадах, що знаходяться поблизу лінії фронту.
Учасники заходу підкреслили, що розвиток прав національних спільнот — це не лише вимога євроінтеграції,
а фундаментальний елемент формування української політичної нації, побудованої на повазі, демократії та різноманітті.
Захід організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті
у співпраці з Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції
та Урядовим офісом координації євроінтеграції за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.