Як війна впливає на становище жінок з числа національних меншин

Як війна впливає на становище жінок з числа національних меншин?

“Множинна дискримінація жінок з числа національних меншин, помножена на війну” – таку назву мала дискусія, що відбулася у рамках Всесвітньої Акції “16 днів проти гендерно зумовленого насильства”. Захід організували та провели ромські активістки, спільно з Громадською Радою з гендерних питань при МФО “Рівні можливості”. 

До дискусії долучилися представниці ініціативних груп – відома ромська діячка Земфіра Кондур, ромська медіаторка з Донецької області, яка адмініструє шелтер для ромських жінок  ВПО Рада Каландія, ромська медіаторка Валентина Золотаренко, координаторка Ініціативної групи національних спільнот Мелітополя Людмила Афанасієва, а також експертка та координаторка Громадської Ради з гендерних питань при МФО “Рівні можливості” Лариса Кобелянська.

Представниці жіночих організацій обговорили складні  виклики, що постали перед жінками з числа національних меншин з початком повномасштабного вторгнення Росії  в Україну. Крім того, учасниці заходу поділилися історіями про те, як діяли жінки в надзвичайних умовах та розглянули нові пріоритети у сфері прав людини, гуманітарного реагування та відновлення, а також потреби представників національних меншин.

Наслідки загарбницької війни Росії проти України серйозно вплинули на національні меншини. Такі виклики як переміщення членів родин, проблеми з отриманням освіти мовами меншин, а також загальний брак державного фінансування для програм, спрямованих на підтримку нацменшин призвели до руйнування їхньої соціальної структури. Після закінчення війни, це вимагатиме широкого перегляду української політики задля забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин.

Можливості для діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС), які працюють з представниками національних меншин, стають більш обмеженими.  Вони стикаються з обмеженнями впливу на ухвалення рішень та врахування їхніх потреб у контексті мілітаризації управління та суспільства.

Багато представників національних меншин переміщувались по країні, рятуючись від потенційної окупації і опинились серед вразливих груп за багатьма ознаками. Особливо це стосується жінок, які окрім системно існуючих форм і проявів дискримінації щодо них зіткнулись з більшою кількістю проблем, пов’язаних з війною, окупацією, евакуацією, потребами, які виникають на новому місці, наростаючою бідністю тощо.

Наразі розширення економічних можливостей для представників національних меншин з числа  внутрішньо переміщених осіб стає критично важливим. Переселенці опиняються у більш економічно вразливому становищі. Вони мають дещо обмежені можливості для підприємницької діяльності та працевлаштування, а лише тренінгових програм вже недостатньо. Окрім того, політики щодо лібералізації трудових відносин створюють ризик дискримінації певних груп (наприклад, жінок) та порушення їхніх трудових прав.

Представники національних меншин, які залишаються на територіях, що тимчасово перебувають поза контролем уряду України, стикаються з підвищеним ризиком насильства та дискримінації, зокрема і гендерно зумовленого насильства. Відтак, важливо гарантувати інклюзивний підхід до розробки політик щодо перехідного правосуддя в Україні.

Громадські організації, які захищають інтереси представників національних меншин, стикаються з труднощами в залученні підтримки. Вони потребують довгострокової фінансової підтримки від міжнародних донорів. Крім того, представники ОГС також стикаються з емоційним вигоранням та потребують психологічної підтримки.

Зрештою, учасниці дискусії зібрали рекомендації для громадських організацій, що працюють з національними меншинами. Так, представниці ініціативних груп радять:

• Надати експертну підтримку для реагування на нові потреби, особливо щодо допомоги ВПО, потерпілим від насильства, зокрема й сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
• Оновити фокус на посиленні економічної спроможності представників національних груп, особливо з числа жінок, багатодітних родин, людей з інвалідністю, інших вразливих груп. Йдеться про оволодіння новими спеціальностями і доступ їх до технічних засобів. Слід забезпечити доступ до нових курсів і вакансій, включно з дистанційними вакансіями.
• Надання підтримку представникам нацменшин, зокрема й з числа ВПО, у відновленні власної справи.
• Організувати розʼяснювальну роботу для представників національних меншин з безпекових питань (йдеться, приміром, про небезпеки, з якими під час війни можуть бути пов’язані такі види робіт, як збір металобрухту).
• Сприяти участі та лідерству представників організацій нацменшин у процесі ухвалення рішень.
• Підтримувати майданчики для мережування та побудови коаліцій, які б включали як існуючі організації, так і нещодавно створені, для посилення впливу організацій, які представляють національні меншини.
• Забезпечити спрощений доступ до інформації про гуманітарне реагування та заходи ОГС і органів місцевого самоврядування.
• Підтримувати можливості для безпосереднього залучення представників нацменшин до діяльності громадських організацій і органів місцевого самоврядування, що дозволить підкреслити пріоритети громадянського суспільства.
• Провести глибинні дослідження потреб у розвитку спроможності представників національних меншин у контексті повномасштабної війни. Відповідно до отриманих результатів провести перегляд змісту місцевих програм.
• Провести моніторинг доступу представників національних меншин, зокрема з числа ВПО, до освіти, медичних і соціальних послуг з урахуванням змін і нових обставин.

Існує постійна потреба у розширенні прав і можливостей доступу жінок з числа ромської національної меншини до програм планування сім’ї, посилення захисту прав дітей та запобігання підлітковій вагітності, незаконному привласненню коштів, призначених на підтримку дітей, а також дискримінації з боку поліції.

Ці виклики існували і раніше, але нині стали ще більш загострені впливом повномасштабного вторгнення Росії.

Учасниці дискусії одностайно погодилися з тим, що захист прав жінок має бути щоденним і безперервним, а також дійшли висновку що війна помножила і без того численні проблеми, з якими стикаються жінки з числа національних меншин. Відтак, лише єдність представників всіх націй і народів, що проживають в Україні, забезпечить Україні спільну перемогу.

Авторка: Лариса Кобелянська