Ромська спільнота залишається однією з найбільш соціально вразливих в Україні. З раннього дитинства багато дітей стикаються з бар’єрами в доступі до освіти. У низці випадків їх не приймають до звичайних дитячих садків чи шкіл, натомість спрямовуючи до окремих закладів, де навчаються виключно ромські діти. Експерти відзначають, що особливо гостро ця проблема проявляється в Закарпатській області.
Попри наявність державної стратегії, спрямованої на інтеграцію ромської національної меншини у суспільне життя, ситуація із забезпеченням освітніх прав ромських дітей залишається складною та системною.
Про масштаби сегрегації та її наслідки для дітей розповіли фахівчині у сфері освіти та прав людини – науковиця Олена Фідкевич та громадська діячка Рада Каландія – пише видання ZMINA
У 2025 році представництво Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Закарпатській області здійснило низку моніторингових візитів до громад, де проживають роми. За результатами перевірок було встановлено: порушення прав не є поодинокими, а мають системний характер.
Проблеми охоплюють ключові сфери життя — освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, житлові умови, документування та працевлаштування.
У сфері освіти ситуація виглядає особливо тривожно. За даними моніторингу, до 90% дітей дошкільного віку з ромських родин не відвідують дитячі садки. У школах фіксуються випадки систематичної невідвідуваності та сегрегації, що фактично ізолює дітей від повноцінного освітнього процесу.
Під час публічного обговорення плану заходів з реалізації Ромської стратегії громадські організації наголошували: документ не містить чітких механізмів подолання сегрегації. Представниця мережі ромських медіаторів Валентина Золотаренко підкреслила, що необхідні конкретні інструменти — від підготовчих центрів для дошкільнят до підтримки малозабезпечених родин та запровадження асистентів учителя.
За офіційною інформацією Закарпатської ОВА, у школах області навчаються понад 10,5 тисяч ромських дітей, тоді як дитячі садки відвідують лише близько 300 дошкільнят із ромської громади.
За результатами моніторингу, проведеного в межах проєкту Ради Європи у Мукачеві, Ужгороді та Підвиноградові, школи, де навчаються ромські діти, умовно можна поділити на три групи.
Перша група — так звані сегрегаційні школи. У них навчаються виключно діти з ромських родин. Зазвичай такі заклади розташовані поряд із місцями компактного проживання громади. Частина представників ромської спільноти вважає їх необхідними, адже вчителі краще розуміють соціальний та культурний контекст дітей. Водночас існують побоювання, що в інтегрованих школах діти можуть зазнавати булінгу або дискримінації.
Друга група — загальноосвітні школи з високим рівнем навчання, де ромські діти навчаються разом з учнями інших національностей. Такий формат дає можливість продовжувати освіту після школи та вступати до вишів.
Третя модель — адаптаційні початкові класи, які працюють поблизу компактних поселень. До них зараховують дітей, які не мають базових навичок читання й письма або не відвідували дошкільні заклади. Після підготовчого етапу учні переходять до інтегрованих класів середньої школи.
Однією з ключових перешкод для доступу до освіти є проблема документування. У деяких родинах свідоцтва про народження або інші документи оформлюють лише тоді, коли дитині вже 8–9 років, а іноді й пізніше. Через це діти починають навчання із запізненням.
Бувають випадки, коли до школи одночасно віддають кількох дітей різного віку — від молодших до підлітків. В одному класі можуть навчатися семирічні й тринадцятирічні учні. Попри це, експерти наголошують: ромські діти часто мають високий творчий потенціал, здібності до музики та спорту, добре розвинену емоційну чутливість. Водночас учителям необхідні додаткові навички та ресурси для ефективної роботи з такими класами.
Ще один фактор, який впливає на завершення навчання, — ранні шлюби. У деяких випадках дівчата та хлопці одружуються у 12–13 років, і батьки не бачать потреби продовжувати їхню освіту після того, як вони опанували базову грамотність. Як наслідок, не всі діти доходять до 9 класу.
Окремо постає питання гендерної нерівності. У певних громадах дівчат можуть не віддавати до школи, тоді як хлопці продовжують навчання. Водночас у частині закладів дівчата й хлопці навчаються разом.
Суттєвою проблемою залишається матеріально-технічний стан окремих шкіл. Йдеться про відсутність належного ремонту, опалення, сучасних меблів, спортивної інфраструктури, підручників та комп’ютерної техніки. Під час моніторингів фіксували випадки, коли учні не були забезпечені харчуванням або не мали достатньої кількості навчальних матеріалів.
Громадські організації та благодійні фонди частково компенсують ці прогалини, організовуючи підготовчі заняття та надаючи навчальні матеріали.
Водночас залишається відкритим питання впровадження курсів з історії та культури ромського народу. Освітня програма з «ромології» розроблена, однак на практиці факультативні заняття майже не проводяться. Бракує також учителів-ромів і методичної бази для викладання ромської мови.
Проблеми в освіті не можна розглядати ізольовано — вони тісно пов’язані з рівнем бідності та соціальної ізоляції ромських громад.
Громадська діячка Рада Каландія, яка нині працює ромською медіаторкою та допомагає громадам на Закарпатті, порівнює досвід різних регіонів. За її словами, в окремих містах України ромські родини були інтегровані в суспільство, мали доступ до освіти, працевлаштування й підприємництва.
Однак на Закарпатті ситуація виявилася значно складнішою. У Мукачеві, де проживає велика ромська громада, частина людей не має документів, офіційної реєстрації або навіть точних даних про власну дату народження. Відсутність базових документів обмежує доступ до соціальних послуг і освіти.
Для підтримки громади було організовано дошкільну підготовку для дітей із найбільш уразливих родин. У проєкті взяли участь понад 300 осіб, серед них близько 150 батьків і діти віком від 4 до 13 років. Частина дітей раніше не відвідувала школу.
Окремою проблемою є сегрегаційні школи, де навчання може відбуватися мовою національної меншини, тоді як діти не володіють достатньо ані українською, ані ромською мовами. Батьки, які намагаються віддати дітей до інших закладів, іноді стикаються з відмовами або неформальними бар’єрами.
Подібні труднощі виникають і під час оформлення статусу внутрішньо переміщених осіб або отримання соціальної допомоги. Дискримінація та упередження посилюють недовіру до державних інституцій.
Соціальна ізоляція безпосередньо впливає на майбутнє дітей: обмежений доступ до освіти призводить до труднощів із працевлаштуванням. Частина людей змушена виїжджати на сезонні роботи або погоджуватися на низькооплачувану працю.
Експерти наголошують: подолання сегрегації потребує комплексних рішень.
Серед першочергових кроків:
активна робота шкіл із батьками;
належне фінансування закладів освіти;
забезпечення підручниками та дидактичними матеріалами;
покращення матеріально-технічної бази;
додаткова підтримка вчителів, які працюють із вразливими категоріями учнів.
Також важливо інвестувати в підготовку педагогів і проводити тренінги з міжкультурної компетентності. Відповідні заходи передбачені в дорожніх картах щодо покращення якості освіти для національних меншин.
З боку громадських активістів звучать пропозиції посилити відповідальність за дискримінацію та створити ефективні механізми координації між ромськими організаціями й державними інституціями. Представництво ромської спільноти на національному рівні могло б сприяти системному розв’язанню проблем — від освіти до працевлаштування.
Питання інтеграції ромської національної меншини є частиною зобов’язань України в межах європейської інтеграції. Відповідні завдання включені до переговорних документів та дорожніх карт щодо вступу до ЄС.
В Україні діє Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, до 2030 року. Вона враховує європейські рамкові документи щодо рівності, інклюзії та участі ромів.
Наразі триває розроблення та реалізація планів заходів на найближчі роки. Їхня ефективність залежатиме від конкретних інструментів, фінансування та реальної політичної волі забезпечити рівний доступ до освіти та інших прав для всіх громадян.
Публікацію підготовлено на основі матеріалу авторки Ольга Маджумдар, розміщеного на сайті ZMINA. Використано з посиланням на першоджерело. Текст подано в редакційній адаптації.
Джерело: https://zmina.info/articles/u-vas-ye-svoyi-shkoly-yak-romski-dity-stykayutsya-iz-segregacziyeyu-v-osviti-ta-yak-cze-podolaty/
