У рамках реалізації чергового етапу проекту «Підтримка мережі ромських медично-соціальних посередників», що впроваджується за підтримки МФ «Відродження», робоча група МБО «Чіріклі» продовжує серію публікацій про випадки дискримінації щодо ромів – зокрема, у їхньому доступі до медичних послуг. Сьогодні свої історії розповідають медико-соціальні посередники з Київщини та міста Торецька.
Почнемо з Київщини. Історія від Валентини Золотаренко.
«Жінка, про яку я хочу розказати, перебувала в лікарні з 9-тирічною дитиною, якій лікували бронхіт. Фізичний стан матері викликав у лікарів занепокоєння, оскільки жінка виглядала слабкою і сильно кашляла. Лікарі порадили їй звернутися до тубдиспансеру, щоб пройти відповідне обстеження.
Коли жінка пішла до медичного закладу в супроводі двох своїх родичів, які проживають разом із нею, і зайшла до кабінету, її супроводжуючі – а це була її вагітна дочка з чоловіком – запитали в реєстратурі, чи можна їм також пройти обстеження, бо вони відчувають в себе підозрілі ознаки недуги (кашель, слабкість, тощо).
Їм відмовили і запропонували поїхати в іншу лікарню, без будь-якого пояснення, чому вони повинні робити саме так. Поводилися з ними грубо і відмовили в проведенні обстеження, незважаючи на численні прохання людей.
Тут варто сказати, що це була родина бідних закарпатських ромів, які щороку приїжджають до Києва і живуть у так званому “стихійному таборі” в наметах, де захворювання одного загрожує усім. Люди були дуже обурені і звернулися до мене як до медіатора по допомогу.
Я пішла безпосередньо до лікаря і попрохала його виписати направлення на обстеження решті членів родини (таким чином, обминувши реєстратуру). Люди пройшли флюорографію. Слава Богу, що всі страхи були марними, і не довелося долучати вищі рівні медичного начальства для розв’язання проблеми, що виникла».
Історія друга. Слово медіатору із Торецька Донецької області Ользі Руденко.
«Тетяна дуже тяжко захворіла після розлучення з чоловіком. В неї був високий тиск, біль у серці, головний біль протягом трьох місяців. Проблеми – зокрема, з пошуком житла, призвели до того, що з нею сталася одностороння паралізація, і швидка привезла її до лікарні.
В лікарні Тетяні призначали дорогі ліки та уколи, але стан її здоров’я залишався складним. Жінка просила направити її на обстеження до обласної лікарні. Їй пообіцяли дати направлення, і вона пішла додому приготуватись до обстеження.
Через день вона прийшла – аж тут з’ясувалось, що її вже виписали, хоч вона попередила свого лікаря, що йде додому на ніч. Тут довелося втрутитись мені, посереднику. І лише після цього Тетяна змогла долікуватися в клініці амбулаторно. Результати лікування були не дуже істотними, тому родичі знайшли консультанта в обласній лікарні та домовились про прийом.
Але ж треба було взяти результати аналізів з місцевої лікарні. І тут почалося нове коло «ходіння по муках». Тільки уявіть – Тетяна впродовж п’яти днів із високим тиском приходила до лікарні по результати аналізів, але їй ніхто їх не давав, казали, що не можна цього зробити, прийдіть завтра.
Час минав, стан Тетяни погіршувався, а виходу не було. Тетяна знову звернулась до мене, посередника, по допомогу. Я була здивована, що лікарі не знайшли вихід із простої ситуації. Дайте виписку, і все – там усе має бути вказано!
Після мого спілкування з лікарями так і сталося – Тетяні надали виписку, де містилися всі результати аналізів. Після томографії, консультування та подальшого виконання призначень лікаря з обласної лікарні стан здоров’я Тетяни покращився.
Якщо говорити про причини кричущої поведінки медиків місцевої лікарні, то треба називати речі своїми іменами – це неприхована дискримінація. Медичні працівники скористались тим, що Тетяна малограмотна, не знала своїх прав пацієнта, і того, як подолати бездіяльність лікарів. Крім ліків та уколів, Тетяні не запропонували більше ніяких процедур. Крім того, її обдурювали з наданням результатів аналізів, аби спекатись пацієнтки, гадали, що їй набридне, і вона більше не прийде по них.
Загальновідомий факт, що роми малозабезпечені, ледве спроможні купити собі ліки. І часто це стає причиною їхнього приниження і дискримінації. А іноді – і загрози здоров’ю, як у описаному випадку.
Які уроки можна винести з цих двох ситуацій? Як бачимо, звернення по допомогу до медіатора вирішує багато проблем:
Тому ми й надалі будемо оприлюднювати такі випадки – щоб запобігти їх повторенню.
