«Якщо не зважатимемо на проблеми ромів зараз, то потім нам потрібно буде докласти набагато більше зусиль і ресурсів”
Починаючи з 2010 року, на допомогу ромським громадам в Україні прийшли ромські соціально-медичні посередники. Ними стали, насамперед, представники ромських громад, що користуються особливою довірою та пошаною серед ромів, мають певний рівень освіти. Найвагомішим аргументом на користь такої роботи була і залишається потреба ромів у доступі до належних медичних та соціальних послуг. Особливою проблемою завжди було забезпечення недискримінаційного ставлення до ромів з боку тих, хто ці послуги надає.
Посередництво є одним із механізмів, спрямованих на вирішення даної проблеми. Він використовуються в Європі та Україні в тому числі для подолання нерівності між ромами та місцевим населенням, коли йдеться про працевлаштування, медичне обслуговування, освіту та отримання соціальних послуг. За кілька років посередники завоювали довіру з боку пересічних жителів ромських поселень. Щоденно допомагаючи ромам у забезпеченні їхніх медичних і соціальних потреб, мережі медіаторів вдалося сформувати інформаційну базу соціальних, медичних, правових, освітніх та інших потреб ромських громад, водночас, сформовано певне уявлення про їхні основні характеристики та особливості.
МБФ «Чіріклі» за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження» та програми РОМЕД-2 почав популяризацію моделі ромських соціально-медичних посередників з метою її підтримки з боку держави на національному та регіональному рівнях.
Основними партнерами Фонду «Чіріклі» у реалізації програми ромських соціально-медичних посередників є Міністерство соціальної політики України, Міністерство культури та інші міністерства та відомства. Багато роботи проводиться з місцевими та обласними органами влади. Так Фондом «Чіріклі» була налагоджена співпраця з місцевими та обласними центрами соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді в різних регіонах України.
В м. Києві робота почалась із міським ЦСССДМом та Дарницьким районом.
Своїми враженнями і думками щодо співпраці з Фондом «Чіріклі» з нами поділилась співробітник Київського міського центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді Оксана Сафронова:
«Ми координуємо роботу 10-ти соціальних служб міста. Я дуже втішена, що два роки тому ми підписали договір із благодійним фондом «Чіріклі» та познайомилися з ромськими медіаторами. І спектр нашої роботи розширився, бо раніше ми фактично не звертали увагу на ромські сім’ї.
Саме медіатор виїжджала в ті місця, розмовляла з ромами, запрошувала їх до нас. Бо у нас на базі Київського центру є денний центр, куди будь-яка людина, яка потрапила у скрутні життєві обставини, може прийти. Там навіть не питають ім’я. Там можна отримати фахову юридичну допомогу. Я знаю, що така допомога раніше була надана одному рому, бо дуже важко було зробити йому паспорт, позаяк він був прописаний в іншій області, юрист виїжджав туди. Два роки тривали ці зусилля, але паспорт хлопцю таки зробили.
Нещодавно, уже в рамках цього проекту, робилися документи ромам, які цього потребували. Я знаю інші дуже приємні історії, їх кілька. Скажімо, коли ромка, яка прийшла в наш денний центр, познайомилася з хлопцем. Він сирота, потрапив у складні життєві обставини – родичі вигнали його з дому. І вони сподобалися одне одному, створили сім’ю. Зараз ця жінка народила вже другу дитину. Спершу вона жила в соціальному гуртожитку, він туди приходив. Виявилося, що йому як сироті, як довели наші юристи, мало належати житло, і він його отримав. Допомогли зробити ремонт. І зараз пара вже має другу дитину, і живуть вони дружно.
Тут головне – довіра ромів до наших соціальних працівників і медіаторів. Досить багато є звернень до нас із інших областей і регіонів. Я дуже рада, бо коли я думаю про цей наш спільний проект, то бачу, що він успішний і ефективний».
У 2014 році фонд «Чіріклі» розпочав роботу з Дарницькою адміністрацією міста Києва. Ми обрали Дарницький район тому, що саме тут поселився ромський табір, а також є місця компактного проживання ромів.
«Міська влада донині не звертала уваги на проблеми ромів. Я вважаю, що коли ми не зважатимемо на проблеми ромів зараз і залишимо їх у тому ж стані, то потім нам потрібно буде докласти набагато більше зусиль і ресурсів для вирішення цих проблем. Будь-яка людина має право на гідне життя, доступ до медичних послуг, і ми маємо забезпечити дотримання цих прав. Це повною мірою стосується і ромів», – сказав нам Геннадій Сінцов, голова Дарницької РДА м. Києва.
В рамках співпраці за програмою РОМЕД-2, в Дарницькій РДА створили спеціальну робочу групу з питань ромів. Ця група проводить регулярні зустрічі за участі ромських посередників та представників громади, разом вони планують свою роботу та поступово реалізують заплановане.
Також в рамках співпраці проводиться робота в Центрі сім’ї.Розповідає Наталія Костюк, директор Центру сім’ї Дарницького району Києва:
«Дуже часто виникають ось які проблеми. Ромські сім’ї, навіть ті, які проживають постійно на території району, не завжди знають, куди звертатися. Тому з появою медіатора в нашому районі у нас полегшилася робота, як у держслужбовців, саме в цьому напрямі. Медіатор направляє будь-кого з ромської родини в певну структуру, а ми отримуємо готових клієнтів, яким готові і можемо допомагати. Сім’я стає на облік, вона може отримувати і матеріальну допомогу, і психологічну, і одяг. У Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є відповідальний фахівець, який займається винятково ромами. І це теж завдяки нашій співпраці з фондом «Чіріклі».
Для ромських жінок, завдяки медіатору, при бібліотеці створено спеціальний клуб. Туди можуть прийти жінки з якимись проблемами, обговорити їх.
У нас є Управління у справах сім’ї та молоді. Начальник відділу сімейної політики – Сергій Мегеть, який курирує роботу з ромами. Можу з упевненістю сказати, що такої поваги, як він, у таборі немає в жодного держслужбовця. Коли він приходить в табір, ромські чоловіки розмовляють з ним на рівних.
І ще. Так зване «ромське радіо» працює дуже добре – ні в якому разі не можна обманювати. Краще сказати правду – наприклад, «я не володію цим питанням, я дізнаюся і скажу (подзвоню, повідомлю) потім». Якщо раз обдуриш – потім довіри не чекай. Інформація про брехню, навіть маленьку, розходиться моментально, і ставлення потім таке – «що з нею (або з ним) розмовляти» …
Я хочу сказати, що робота з ромської громадою у нас налагоджена дуже добре. Це, напевно, єдиний із районів Києва, який цю проблему не пустив самопливом. Тут варто відзначити позицію Геннадія Сінцова, голови району, позицію соціально-активну. Це стосується всіх питань, без винятку. Тому у нас і з вирішенням ромської ситуації так.
І якщо продовжити фразу «Вирішити ромські проблеми можна, якщо …», то я б сказала так: якщо не протиставляти ромську громаду людям, які проживають у цьому районі, якщо бачити в ромах таких самих громадян України, як і всі інші мешканці нашого району (хоча б на той період, поки вони у нас живуть), якщо ставитися до них не з іронією, а серйозно, по-людськи, з повагою, – тоді вони теж відгукуються і готові до співпраці», – закінчила свою розповідь Наталя Костюк.
А ми від себе хочемо додати – районна влада має великі й продумані плани щодо покращення проживання в ромському таборі Дарницького району. І висловити надію, що фонду «Чіріклі» вдасться налагодити таку ж ефективну співпрацю з іншими районами столиці, де є подібні проблеми, зокрема, з Голосіївським.
P.S. Проект «Розширення можливостей ромських соціально-медичних посередників в України» реалізується за підтримки програми «Ромського здоров’я» ІВФ та«Ромської програмної ініціативи» Міжнародного фонду «Відродження.
