На будь-яку складну життєву ситуацію можна дивитися та сприймати її по-різному. Або як на проблему, або як на низку завдань, які треба розв’язувати крок за кроком. І тоді й ситуація поліпшиться, і ваше ставлення до неї зміниться.
А якщо поділитися своєю успішною історією подолання складної ситуації з іншими, то з цього може вийти ще і неабияка користь для багатьох людей. Саме тому ми вирішили розказати шановним читачам цікаву історію співпраці громадських об’єднань із владою у гуманітарній сфері.
Мова піде про стихійний ромський табір у Дарницькому районі Києва. Цей табір, в якому кількасот сімей із дітьми різного віку, приїжджає от уже років сім до столиці з закарпатського Берегова щороку і перебуває на території району протягом 7-8 місяців у теплу пору року. Причину своїх мандрів роми пояснюють просто – тут легше знайти роботу, принаймні, влітку. Легко зрозуміти, що умови проживання в таборі абсолютно не пристосовані для життя. Та й мешканців прилеглих будинків таке сусідство не тішить. Про те, як місцева влада, тобто Дарницька районна адміністрація, підходить до розв’язання складної з усіх сторін ситуації, розповідає начальник відділу сімейної політики Управління у справах сім’ї та молоді Сергій Мегеть. Саме він є куратором роботи з ромами.
«Робота з ромськими стихійними таборами у нас почалася вперше у 2012 році. Щиро кажучи, ми не були готові до цього. А того року в районі стався прикрий випадок, коли міліція перед «Євро-2012» вирішила проблему просто – взяла і спалила стихійний ромський табір. Це лише погіршило імідж району і міста. А роми, не маючи засобів для існування, розосередились малими групами по території району».
На початку роботи, у 2013-14 роках, представники місцевої влади головним чином зосереджувались на наданні гуманітарної допомоги мешканцям табору та профілактичній роботі з попередження правопорушень. Але життя вносить свої корективи в будь-яку діяльність, і цьогоріч формат співпраці був дещо змінений. Сергій Мегедь розповідає:
«Ми залучили до роботи з табором якомога більше районних організацій, забезпечили медичне обслуговування, в тому числі як швидку медичну допомогу, так і прийом ромів у поліклініці району. Також до медичного обслуговування табору долучився і «Червоній хрест». З’ясувалося, що в таборі проживають дві мешканки, що мають навички надання медичної допомоги, тож «Червоний хрест» забезпечив їх елементарними медикаментами.
Також від гуманітарної допомоги ми перейшли до адресної. Залучили центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Проводиться дослідження потреб, і на цій основі вже надається допомога мешканцям табору».
Усі, хто причетний до допомоги ромській спільноті, упевнені – вирішення цієї проблеми лише силами однієї районної адміністрації, на території одного району – неможливе. Потрібні об’єднані зусилля багатьох інституцій та організацій. І небайдужих не бракує. Сергій Мегеть – далі:
«Ми шукаємо зараз і знайшли партнерів, що допомагатимуть нам у роботі. Це і фонд «Чіріклі». І благодійний фонд «Відродження» зацікавився нашими проектами. Підключаємо і науковців, історик-ромознавець Наталя Зіневич погодилась з нами співпрацювати. Буде залучено і юристів, тому що є проблеми із визначенням статусу земельної ділянки, де проживають роми. А це потрібно для того, щоб організувати вивіз сміття, встановити там ті ж самі біотуалети та інше».
На питання про те, чим займатиметься Дарницька адміністрація, коли стихійний ромський табір поїде, як то кажуть, «на зимові квартири», пан Сергій відповів так:
«Чого ми точно не будемо робити – це відпочивати. Ми працюватимемо далі. У наших планах – розробка методики соціального супроводу цілої групи людей, цілого табору. Так, із настанням холодів вони залишать територію нашого району, але протягом зими ми проведемо підготовку, щоб навесні мати можливість забезпечити цім людям, по-перше – безпеку, по-друге – більш-менш нормальні умови проживання. І в наших планах на майбутній рік – організувати якусь просвітницьку, виховну роботу з мешканцями стихійного табору.
В першу чергу, це правова освіта для дорослих. Поряд з профілактикою правопорушень – правова освіта. Тому що часто мешканці стихійних таборів потерпають від дій шахраїв і злочинців».
Також, за словами Сергія Мегедя, багато уваги буде приділено програмам з безпеки життєдіяльності для дітей, які влітку живуть у таборі.
Місцева влада і далі не залишить ромів без допомоги. Але керується у своїй роботі вона тим, що мета будь-якої допомоги – не тільки покращити життя, а і вказати шлях до виходу із ситуації, вирішити проблеми, знайти лідерів у самому таборі, налагодити з ними співпрацю.
