Віце-президент фонду “Чіріклі” прийняла участь в прес-брифінгу «Близько 200 тисяч громадян України не мають змоги віддати своїх дітей до школи».
Прес-брифінг на таку тему пройшов 24 червня у Києві, в офісі Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після брифінгу – на презентації звіту моніторингу виконання Плану Заходів Стратегії соціального захисту і інтеграції ромів в українське суспільство – учасники обговорили численні проблеми ромської громади.
За державною статистикою, зараз в країні нараховується трохи більше 47 тисяч представників ромської народності. За даними громадських організацій, їх значно більше – від 250 до 400 тисяч. В 2013 році держава офіційно взяла на себе офіційне зобов’язання інтегрувати ромів в українське суспільство. Та чи є позитивні зрушення? Настав час підводити підсумки.
Ці та інші питання підняли представники ромських громадських організацій, які провели ґрунтовний моніторинг виконання державою політики щодо ромів та розробили конкретні рекомендації щодо покращення ситуації.
У заході взяли участь працівники Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини, працівники міністерств та відомств Кабінету Міністрів України, посольства США, Міжнародного фонду «Відродження», Європейського Центру з прав ромів, лідери ромських неурядових організацій, журналісти.
Стратегія існує, але зміни не відбулися
Говорили про те, що роми в Україні лишатися однією з найбільш вразливих, дискримінованих груп. Вони не інтегровані в українське суспільство і зазнають утисків практично в усіх сферах. З 2013 року існує Стратегія захисту та інтеграції ромської національної меншини в українськесуспільство. Але, на жаль, змін не відбулося.
– За 20 років незалежності України питання прав ромів ніколи не піднімалось на державний рівень. Тому звичайно така особливаувагапроблемам, з якими стикається частина нашого населення, є дуже важливою, – переконана Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
– На жаль, на цей час уряд не дослухався як до пропозицій Офісу Уповноваженого з прав людини, так і громадських організацій стосовно того, які заходи мають увійти в цейплан. Від 2013 року ми відкрито висловлювали позицію, цей план заходів, на жаль, видався формальним, неперспективним і таким, що не відповідає кінцевій його меті – вирішенню проблем. Влада не проаналізувала стан проблем, від якого потрібно було формувати ці заходи. Вона не визначила, в якому стані перебувають роми і що треба зробити, аби виправити ситуацію, – констатує Аксана Філіпішина.
«Права людини – завжди на часі»
Директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко зазначила, що питання ромської меншини – це питання перш за все прав людини, що завжди має бути на часі.
Директор Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
– Роми в Україні зазнають проблем з доступом до реєстраційних документів, соціальним захистом, дискримінацією. Більшою мірою ці проблеми виглядають типовими з точки національних меншин. Проблема ромської національної меншини, перш за все, містить соціально-правозахисні складові. У своїй роботі мені часто доводиться чути, що у складні часи, часи соціально-політичної трансформації, кризу відчувають на собі усі українці, і розмежовувати за будь-якими ознаками громадян є недоречним. Однак питання, проблеми, які стосуються ромської національної меншини – це питання прав людини. А права людини – завжди на часі, – переконана Ольга Жмурко.
Питання відсутності паспортів залишається актуальним
Керівник Одеського правозахисного центруВолодимир Кондур, представляючи результати громадського моніторингу виконання Плану заходів Стратегії на Одещині, каже, що серед ромів лишається актуальним питання відсутності паспортів.
Керівник Одеського правозахисного центру Володимир Кондур. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
– Серед опитаних громадян ромського походження мають паспорти лише 83%, 17% не мають, – говорить Володимир Кондур. – Реєстрацію свого місця проживання оформили 67%. Інші 33% не оформили. Останнім часом ситуація з отриманням паспортів покращилася. Це перед усім пов’язано з роботою громадських організацій, правових приймалень та з налагодженням роботи з міграційною службою в регіонах України.
Освітній рівень ромів – вкрай низький
Освітній рівень ромів сьогодні вкрай низький. Значна частка людей зовсім не мають освіти (24%). В той час як частка тих, хто здобуває або здобув вищу освіту, незрівнянно мала – 1%.
31% ромських дітей не ходять до школи. Основними причинами цього є відсутність документів, необхідних для запису до школи. Також роми не можуть собі дозволити вартість шкільних підручників, приладдя та неофіційних платежів.
Тільки 5% опитаних ромів не мають матеріальних труднощів. Інші ж ледве зводять кінці з кінцями. Іноді їм не вистачає коштів навіть нахарчування.
Працівники державних органів розглядають неосвіченість ромськогонаселення(невміння читати та писати) як один із головних бар’єрів залучення їх всуспільство. Ці проблеми значно ускладнюють оформлення документів, отримання необхідної інформації, пошук роботи. Вони також в цілому негативно впливають на загальний рівень життя ромів в Україні.
Керівник Черкаської обласної організації «Романі рота» Володимир Бамбула наводить дані про низькі показники освіченості ромів Черкащини:
– 40,3% – мають початкову освіту, неповну середню – 25%, середню освіту – 10%. Середню спеціальну отримали – 5%, незакінчену вищу – 2%, а вища – 7%.
Керівник Черкаської обласної організації «Романі рота» Володимир Бамбула. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
Представниця Уповноваженого навела такий приклад звернення до Міністерства освіти в 2013 році: 1 вересня 2013 року діти прийшли до школи. А вже 4-ого вересня клас розформували:
– Батьки дітей-не рома сказали, що вони не хочуть, аби діти-рома навчалися з їхніми дітьми. І батькам дітей-ромів запропонували перейти до іншої школи. Люди витратили кошти на свято 1 вересня і т. д., – уточнює Аксана Філіпішина. – 12% респондентів відкрито вказали на дискримінацію (утиски з боку як працівників шкіл, так і учнів, їхніх батьків). Дискримінаційне ставлення є однією з причин того, чому діти перестають ходити до школи, не закінчуючи навіть початкових класів.
Державні органи не хочуть визнавати проблеми рома
Представниця благодійного фонду “Розвиток”Наталя Козир стверджує, що державні органи фальсифікують звітність та статистику. Вони хочуть таким чином сказати громадськості, що в Україні немає проблем зрома:
– Ми проводили разом з Коаліцією ромських організацій моніторинг Закарпатської області. Було надіслано понад 200 інформаційних запитів і отримано 160 чудових відповідей. Судячи з відповідей можна зробити висновок, що проблем у ромського населення в області абсолютно немає. Із самого початку була підписана Стратегія, створений план заходів. Усі службовці кинулись працевлаштовувати, навчати і т. д. Я не буду заглиблюватися в те, як копіюються звітності, як створюється статистика. Це все із року в рік переписується.
Представниця благодійного фонду “Розвиток” Наталя Козир. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
Найпроблематичніше питання для Закарпаття, за словами Наталі Козир, це збільшення кількості учнів ромської національності, які завершують навчання у загальноосвітніх школах. Фахівці освітньої галузі, які створюють плани, не орієнтуються у питаннях ромської інтеграції.
– Як реалізувати план збільшення кількості учнів, які завершать школу, невідомо. Ви можете повидавати атестати, але кількість освічених дітей ви не збільшите. Ми працюємо з такими дітьми. До нас приходять діти з інтернатів з атестатами. Вони не можуть ані читати, ані писати. У нас в Мукачеві не просто сегрегована школа. Там навчання проводиться угорською мовою, і діти-роми також навчаються там цією ж мовою. Вони стають законсервовані у своєму таборі. Тому що за межами табору говорять українською, – розповіла Наталя Козир, рекомендуючи державним органам при цьому просто припинити пересувати різні віртуальні плани і працювати над проблемами, які насправді можна вирішити.
Реальна реалізація стратегії і конкретні пропозиції
Всім зацікавленим сторонам в Україні потрібно об’єднатися і зосередитися над вирішенням проблем ромів. Треба розробити конкретний і реальний план, аби забезпечити інтеграцію ромів до 2020 року. Так вважає представник Європейського центру прав ромів з Угорщини Кіран О’Рейлі (на фото ліворуч).
Представник ГО “Романі Черхень”Черхень” Мирослав Горват (на фото праворуч) наполягає на реальній реалізації стратегії. Адже дискримінація ромів перетворилась сьогодні в Україні у відкриту форму расизму.
– Про яку Європу можна говорити при такій ситуації? Ми маємо разом працювати з державою над проблемами ромів, активно залучаючи ромів, – говорить Мирослав Горват.
Микола Бурлуцький з ГО “Чачімо” розповів, що роми-переселенці з окупованих територій сьогодні зазнають подвійної дискримінації. Фото Миколи Мирного, Центр інформації про права людини.
– Є нарікання на роботу співробітників міліції на місцях. Існують в деякій мірі непорозуміння, а в деяких випадках упереджене ставлення до цієї категорії осіб. Я можу сказати, що буде затверджений представник від МВС, який буде здійснюватись візити. Буде також створено представництво і контактна група із ОБСЄ, аби побороти упередженість (стосовно ромів – ред.) серед працівників МВС, – розповіла Тетяна Сіренко, представниця відділу паспортизації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Державної міграційної служби України.
Одна із пропозицій щодо реального втілення в життя Ромської Стратегії, що пролунала від учасників зустрічі – створити при Кабінеті Міністрів України постійну робочу групу, яка би постійно займалася проблемами ромських громад в Україні, зокрема розробкою положень та рекомендацій щодо державної етнонаціональної політики по відношенню до ромів.
Настав час, коли ромські питання слід піднімати та вирішувати на загальнонаціональному рівні. І обов’язково залучати до цього ромських громадських лідерів.
При створенні матеріалу використано інформацію та фото з Facebook-сторінок Центру інформації про права людини, та Мирослава Горвата і сайту Міжнародного фонду «Відродження».
Довідка
Зустріч відбулася за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у партнерстві з Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Європейським Центром з Прав Ромів (м. Будапешт).
