Творити добро

12/11/2015

У циклі «Успішні історії від ромських медико-соціальних посередників» – нова оповідь, від Олени Ровжі. За фахом вона – медсестра, і це надзвичайно допомагає в роботі. А загалом Олена працює з ромами з далекого 1978-го року. Можна лише уявити, скільком людям вона допомогла за цей час! Але творити добро – це не спеціальність, а скоріше покликання, і тому Олена продовжує цю нелегку, але надзвичайно потрібну діяльність і далі. У цей час – медсестрою у дитячому відділенні районної лікарні в Ужгороді.

Як розповідає Олена, вже шість років неподалік від місцевого табору існує ромська амбулаторія. Роми покликали працювати сюди саме її. А останні три роки Олена ще й виконує функції медіатора. Напрямів роботи два – передусім, соціальний: посередник допомагає ромам отримувати документи – паспорти, свідоцтва про народження. А другий напрям – медичний. Розповідає Олена Ровжа:

«Допомагаю лікарям викликати ромських жінок до гінеколога, чоловіків і жінок – до терапевта, до фтизіатра. Якщо є серйозні захворювання, то направляю їх до Ужгорода або Мукачевого, їду з ними туди. Коротше, допомагаю ромам у всьому».

На моє запитання, яких історій більше в роботі посередника, Олена відповідає не вагаючись:

«Позитивних історій, безумовно, більше. От, скажімо, недавній випадок. Восьмирічна дівчинка мала певні проблеми з серцем. Треба було робити операцію. Тут, на місці, такі операції не роблять, і слід було їхати в Київ. Я передзвонила в столицю, домовилась із лікарем, що приїдуть мама з дитиною. А ми з лікарем триматимемо зв’язок, бо мама не говорить ні українською, ні російською – тільки угорською. Тож діяли так: лікар дзвонила мені, я перекладала її слова мамі, що і як треба робити. Дівчинці зробили операцію, все пройшло добре. Відтоді минув рік. Дівчинка добре почувається. І я дуже рада, що їй вдалося допомогти».

Ще про одну ситуацію, вже пов’язану з паспортизацією, розповіла Олена Ровжа:

«Історія цього місяця: жінка 1979 року народження мала російський паспорт, але хотіла отримати український. Ми з нею пішли в паспортний стіл. Там співробітник нам сказав, що для цього жінка має перетнути кордон, аби був штамп у паспорті. Ця жінка не мала коштів на цю поїздку. Тому ми подзвонили Земфірі Анатоліївні Кондур, віце-президенту фонду «Чіріклі», і вона вислала гроші на дорогу цій жінці, туди й назад. Я купила їй квитки, і жінка успішно з’їздила і повернулась. Ще кілька днів, і вона отримає український паспорт».

І насамкінець нашої розмови – традиційні побажання колегам-медіаторам і всім ромам, які прочитають цю публікацію. Олена Ровжа відповіла стисло, по-діловому, як і належить зайнятій важливим ділом людині:

«Найголовніше побажання – міцного здоров’я, щастя і успіхів у роботі!».

Нам залишається тільки приєднатися до цих побажань.

P.S Проект «Розширення можливостей ромських соціально-медичних посередників в України» реалізується за підтримки програми «Ромського здоров’я» ІВФ та«Ромської програмної ініціативи» Міжнародного фонду «Відродження. Детальніше про діяльність ромських посередників читайте на сайті http://www.chirikli.com.ua/index.php/ua/biblioteka/item/43-romski-medychni-poserednyky-v-ukraini-dosiahnennia-vyklyky-mozhlyvosti а також на сайті Правового простору http://legalspace.org/index.php/ua/romski-poseredniki-u-sferi-okhoroni-zdorov-ya