Протягом останніх двох років Рада Європи та Європейська Комісія реалізує в Україні програму ROMED 2 та програму ромської медіації у рамках «Стратегії соціального захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року», які спрямовані на соціальну інтеграцію ромських громад у межах окремих регіонів.
Реалізація зазначених програм передбачає тісну співпрацю між ромськими активістами і органами державної влади та місцевого самоврядування, які відіграють важливу роль у забезпеченні соціальної адаптації ромських громад через впровадження заходів з таких ключових напрямків: освіта, житло, зайнятість, охорона здоров’я та соціальні послуги.
В рамках реалізації програми «РОМЕД 2» Державний інститут сімейної та молодіжної політики у співпраці з МБО «Чіріклі» провели дослідження серед працівників структурних підрозділів районних державних адміністрацій, які в процесі виконання службових обов’язків найчастіше контактують з ромським населенням. Зокрема йдеться про:
– Службу у справах дітей;
– Управління праці та соціального захисту населення;
– Відділ внутрішньої політики;
– Відділ по роботі зі зверненнями громадян;
– Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
– Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту;
– Центрів у справах сім’ї та по роботі з жінками.
Понад п’ятдесяти працівників структурних підрозділів районних в місті Києві державних адміністрацій взяли участь у дослідженні.
Результати дослідження серед працівників різних структурних підрозділів районних державних адміністрацій показали наступне. Перший блок питань стосувався наявних знань і навичок самих працівників у роботі з ромським населенням. Варто відзначити, що понад 90 відсотків опитаних ствердно відповіли на запитання щодо важливості поглиблення знань з питань взаємодії з ромською громадою для їхньої діяльності. А от список недоліків має такий вигляд: найбільша проблема у опитаних – недостатня поінформованість у сфері міжнародно-правових норм (рекомендацій) щодо ромів, на другому місці – брак знань щодо державної політики стосовно ромського населення України, хоча половині опитаних у своїй діяльності вже доводилося взаємодіяти з представниками ромських громад. Звідси висновок – покращити ефективність розв’язання питань життя ромського населення України неможливо без глибоких знань передусім у галузі міжнародного і українського законодавства щодо ромів.
Другий блок питань щодо результатів навчання держслужбовців у рамках реалізації програми ROMED 2 стосувався бачення опитаними співробітниками найбільш нагальних питань життя ромських громад, що потребують якнайскорішого розв’язання. Тут на першому місці – відсутність офіційної реєстрації, далі – відсутність гідних побутових умов та медичного обслуговування. Відповідно, 85 відсотків службовців вважають, що існуюча система соціальних послуг щодо ромського населення потребує реформування.
Опитані держслужбовці висловили свої думки і щодо тієї інформації, яка була б важливою для їхньої успішної комунікації з ромським населенням. Так, 60 відсотків із них вважають вельми корисним вивчення досвіду ЄС щодо інтеграції ромів, а також поглиблене вивчення особливостей побуту ромів.
Загальний висновок: програму ROMED 2 та програму ромської медіації треба продовжувати, враховуючи її актуальність, необхідність та позитивні результати її впровадження. А також коригувати, зважаючи на результати проведеного дослідження серед працівників структурних підрозділів районних в місті Києві державних адміністрацій. Це означає, що програмукурсів щодо ромського посередництва варто поширювати на інші регіони України, аби залучити до навчання інших держслужбовців.
