Про парламентські слухання на тему: “Сімейна політика України – цілі та завдання” 17 червня 2015 року

25/06/2015

О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням першого заступника Голови Верховної Ради України Парубія А.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Сімейна політика України – цілі та завдання».

О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням першого заступника Голови Верховної Ради України Парубія А.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Сімейна політика України – цілі та завдання».

Відкриваючи парламентські слухання, Парубій А.В. наголосив, що питання сім’ї і сімейного виховання в сучасному суспільстві займає надзвичайно важливе місце і тому «процес підготовки до сімейного життя потрібно починати з дитинства». Також наголосив, що «окрему увагу потрібно приділяти пропаганді сімейних цінностей у інформаційному просторі».

Із доповіддю виступив заступник Міністра соціальної політики Устименко С.О. Із співдоповіддю – голова Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Палатний А.Л.

Доповідач від Уряду зазначив, що головними завданнями державної політики з питань сім’ї є поліпшення рівня життя сімей, відновлення сімейних цінностей, забезпечення морального здоров’я сім’ї, виховання свідомого батьківства та запобігання соціальному сирітству. Наголосив, що Уряд усвідомлює необхідність створення ефективної системи державної сімейної політики через забезпечення стабілізації економічної ситуації в Україні, усунення причин, які перешкоджають повноцінному функціонуванню інституту сім’ї.

Із доповіддю виступила і Земфіра Кондур, віце-президент МБО «Ромський жіночий фонд «Чіріклі». Доповідачка зазначила, що за даними ромських неурядових організацій в Україні проживає від 200 до 400 тисяч ромів.

Більшість ромських родин е багатодітними, близько 60% відсотків перебувають в складних життєвих обставинах. 40% ромів, не мають ідентифікаційних документів.Це є основною перешкодою для отримання соціальних та медичних послуг, працевлаштування та реалізації основних прав людини. На жаль, багаторічне накопичення невирішених проблем лише загострилося у сьогоднішній ситуації.На початку 2013 року Президент України підписав Указ про Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії, який передбачає роботу одразу в декількох найважливіших напрямах: соціальний захист й зайнятість, освіта, охорона здоров’я, покращення побутових та житлових умов, а також задоволення культурних та інформаційних потреб. Ромські громади в цілому привітали кроки, зроблені Україною для поліпшення становища ромів, включаючи реалізацію Стратегії захисту, але зауважили, що Стратегії та Плану заходів бракує відповідних механізмів реалізації, індикаторів, чітких результатів, та саме головне відсутне фінансування.

Здебільшого державна Стратегія реалізується силами неурядових та благодійні організації. Так наприклад, нашим фондом за підтримки МФ «Відродження», ІВФ та інших донорів реалізується програма ромських соціально-медичних посередників. 55 ромських соціально-медичних посередників, половина з них ромські жінки, працюють в 12 областях України. Вони надають наступні послуги: інформують ромське населення про види державних послуг; в співпраці з органами влади сприяють реєстрації ромських осіб без документів, надають допомогу у питаннях оформлення соціальної допомоги та пенсій, інвалідам, сім’ям з дітьми, багатодітним матерям, а також у питаннях працевлаштування, або допомоги по безробіттю, соціальний супровід, а також тісно співпрацюють з медичними закладами.

З 2014 року реалізується програма «РОМЕД 2» (Програма підтримується Радою Європи та європейською Комісією).  В рамках програми в співпраці з Державним Інститутом сімейної та молодіжної політики з 2014 року по травень 2015 р, проведено пілотні курси з підвищення кваліфікації для державних службовців по роботі з ромськими родинами. 4 групи пройшли навчання, 80 осіб отримали сертифікати державного зразку.

Виходячи зі специфіки завдань, що стоять перед соціально-медичними ромськими посередниками, найбільш повно їх діяльність відображає послуга представництва інтересів. Зважаючи на тривалий досвід координації роботи ромських посередників фонд «Чіріклі» спільно з Мінсоцполітики та іншими експертами розробили проект Державного стандарту соціальної послуги представництва інтересів та приймаємо активну участь в його апробації в 5 регіонах. Ми вважаємо, що така послуга є на часі не лише для ромських родин, або родин в СЖО, а ї ВПО.

Власне, вирішення всіх цих проблем і є першочерговим завданням держави, надзвичайно складним завданням. І розв‘язати його зусиллями якогось одного міністерства, або силами неурядових організацій неможливо.

Тому були надані наступні рекомендації:

  • створити Міжвідомчу координаційну Раду з координації реалізації та моніторингу «Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року» з залученням ромських нго;
  • внести зміни до Плану заходів на виконання Стратегії, або до певних його частин, в відповідності до міжнародних стандартів;
  • інтегрувати в державні програми досвід ромських соціально-медичних посередників;
  • зібрати достовірні дані про кількість ромського населення та масштаби тієї чи іншої проблеми серед ромів можна отримувати, лише застосовуючи комплексний підхід. Так, коли в Україні буде проводитись перепис населення, необхідно, щоб ромські неурядові організації долучилися до відбору та підготовки інтерв’юерів у тих регіонах, де проживає значна кількість ромського населення, для визначення його особливостей, адже під час минулого перепису багато ромів не озвучували свою етнічну приналежність.
  • Провести для соціальнихпрацівників тренінги/навчальні курси, аби вони мали змогу ефективніше працювати над розв’язанням проблем ромських громад, у тому числі, спільно з ромськими посередниками.
  • Запровадити спеціалізацію для соціальних працівників за напрямком посередництва або представництва інтересів. із забезпеченням відповідної фахової підготовки. Та залучати ромів до заміщення цих посад.

Учасники парламентських слухань у своїх виступах констатували, що проблеми інституту сім’ї, які роками накопичувалися в умовах економічних, соціально-політичних, духовно-культурних трансформацій українського суспільства, ще більше загострилися у 2014-2015 роках через російську агресію та соціально-економічну кризу.

Також було акцентовано на недостатній увазі до підтримки звичайних сімей, популяризації сімейних цінностей, пропаганди раціональної статевої поведінки, підготовки молоді до сімейного життя тощо.

Промовці внесли низку пропозицій, які, на їхню думку, сприятимуть вирішенню проблем у сімейній політиці в Україні, зокрема, введення посади Уповноваженого Уряду з питань сім’ї, розроблення відомчих інструкцій про механізми виявлення та підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, залучення молоді до соціальних програм, спрямованих на орієнтацію молоді на сімейний спосіб життя, формування відповідального батьківства тощо.