Chirikli

04 трав.
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

"З паралельного світу - до світла!" Чотири ромські історії

В Україні мешкає близько 400 000 ромів (третина з них - на Закарпатті). Українці, великою мірою, нічого не знають про своїх співгромадян, оскільки спілкування з ромами відбувається здебільшого на вокзалах. А роми живуть у власному “паралельному” світі, де, повірте, їм дуже некомфортно: бідність, малограмотність, життя під тиском стереотипів суспільства. Дискримінація і упередженість стоять на заваді інтеграції ромів. Ці проблеми намагається подолати Ромський жіночий фонд “Чіріклі”.

Каже голова фонду Юлія Кондур:

“Хочеться, щоб нас сприймали як рівноправних громадян України. У нас великий прогрес за останні 6-7 років, допомогли програми Ради Європи, фонду Відродження та багатьох інших донорів. Ці програми активізували і ромів, і держава. І наші дії оцінили в Європі.

А тепер ми розповімо про чотири проекти, які були підтримані в рамках проекту «Партнерство для всіх», який реалізується фондом «Чіріклі» та MRG EUROPE за підтримки Європейського Союзу. 

 

Як у футбольному Закарпатті з’явився власний ФК “Рома”

В Ужгороді вже п’ять років проходять змагання з футболу для ромських підлітків. За цей час діти здолали шлях від гри у дворах до міжнародних змагань.

Про те, як спорт допомагає ромам інтегруватися у суспільство розповів керівник проекту «Підтримка розвитку дворового футболу» Юрій Мандич (Ужгородська міська ромська організація «Об’єднаймо зусилля»):

- Є в Ужгороді такий район, як Радванка, це велике ромське поселення. Ми вже багато років проводимо тут змагання з дворового футболу. Спеціалізовані спортивні школи зайняті і, як правило, там немає місць для ромських дітей. Ми свідомі того, що наш проект дає шанс підліткам з соціально незахищених родин знайти себе у житті; після тренувань наші діти таки почали тренуватися й у ДЮСШОР.

Турнір з дворового футболу на Радванці стартував п'ять років тому, тоді виступало лише 4 команди. Зараз їх вже 56 з усього Закарпаття: сім хлопців потрапили у спортивні школи і можливо стануть професійними футболістами, - розповідає Юрій Мандич.

Хлопчики інтегрують у суспільство через футбол, подорожують країною, спілкуються з ровесниками і навіть опановують українську мову під час тренувань.

“Діти до семи років живуть у своїх поселеннях, де розмовляють лише ромською мовою. Отже, фактично, ми їх витягуємо у світ з цих поселень. У нас є два тренери, один знає ромську мову, але заняття ведуться українською. І за рік-півтори дітки втягуються, починають розуміти й розмовляти українською. І, до речі, це дає їм можливість підготуватися до навчання в школі. Вони вже не почуваються відокремлено, не вирізняють себе, наприклад, з кола звичайних спортсменів”, - каже Мандич.

Команда “Рома” (Радванка) отримує запрошення на міжнародні змагання, хлопці відвідали Словаччину, Угорщину, де команда посіла друге місце.

Керівник проекту розказує про плани на майбутнє: влітку відбуваються постійні тренування юних футболістів, на меті зробити спортивний цикл цілорічним. І оскільки проект охоплює все Закарпаття, з сіл тамістечок звертаються місцеві спортивні активісті, розказують про талановитих юнаків і намагаються влаштувати їх в Ужгороді у спортивні школи.

Проект «Підтримка розвитку дворового футболу» реалізувався в рамках підтримки проекту «Партнерство для всіх"». Реалізація проекту дала можливість забезпечити спортивною формою і взуттям 22 спортсмени. Форма використовуватиметься упродовж кількох сезонів змагань. Діяльність в рамках проекту дала можливість посилити співпрацю з державними установами та привернути увагу то проблем ромських дітей і їх потреб. Відповідні управління побачили спорт, як інструмент включення ромських дітей в суспільство та активне залучення до навчання. Проект впроваджувався в співпраці з відділом фізичної культури та спорту Ужгородської міської ради, Федерації футболу Закарпаття.

 

Як у Сваляві ромські діти перестали прогулювати

Громадська організація «Свалявське місцеве районне культурно-просвітницьке товариство ромів «Романі Яг» провела освітню програму «Партнерство для всіх»​        .

Мета: ​створити умови для​ належного навчання дітей ромів. Для цього активні ромські жінки​ працювали з ромськими родинами, переконували батьків у важливості шкільної освіти.

- Справа у тому, що часто не вдається умовити батьків, що їхні діти мають ходити до школи. Або вони розуміють все, але не хочуть контролювати процес. Ми проводили щомісяця батьківські збори, на яких обговорювали ці болючі питання”, - розповідає координатор проекту Матвій Балінт.

Відтак було вирішено провести конкурс серед молодих активних та освічених жінок ромської громади, щоб вони працювали медіаторами з освіти у ромських родинах.

- Було обрано трьох жінок. Поселення поділили на три райони, кожна жінка, що працює з ромськими родинами, має власну ділянку. У нас є одна школа для ромських дітей, №5.​   Медіатори спочатку приходили до​ школи та з'ясовували: хто, з якої причини пропускає заняття? Потім йшли до батьків і запевнювали їх, що діти мають здобувати освіту, переконували, що треба стежити, аби вони не пропускали уроки. Зараз ці жінки встають раненько, збирають проблемних дітей і відводять їх - до школи, а потім забирають”, - розповідає Матвій Балінт.

Робота дала результат: 90% дітей почали регулярно відвідувати заняття, а “міграція” ромів скоротилася на 30%. Ромські родини часто виїжджали під час навчального року, але наразі третина батьків усвідомила, що не можна переривати навчання дітей.

- Цей проект обов'язково треба продовжувати. Він корисний для громади, і ще зазначу, що він дуже важливий для жінок-медіаторів. Зараз усюди їх поважають, вони можуть увійти до будь-якої сім’ї. Це досвідчені грамотні жінки, треба, щоб у них була постійна оплачувана робота”, - додає координатор проекту.

Матвій Балінт також зазначив, що під час проекту налагодилася співпраця з відділом освіти Свалявської райдержадміністрації. За підтримки мера Сваляви Івана Ланьо ромські діти отримали в школі харчування.

 

Як в Ужгороді ромськи діти отримали шкільних асистентів вчителів

Одна з основних проблем щодо навчання ромських дітей полягає у тому, що діти змалку “запускають” заняття, а потім навіть талановиті вже не в змозі догнати ровесників. На вирішення цієї задачі спрямований проект «Класи вирівнування» в Ужгороді: двадцятьом ромським учням допомогли підтягнути шкільну програму.

Про результати експерименту розповідає керівниця проекту Еліонора Кулчар (Закарпатський обласний благодійний фонд “Благо”).

У проекті брали участь дві школи Ужгорода - №7 та №1. Школярі тричі на тиждень чотири місяці відвідували додаткові заняття з різних предметів.

- Підтягували учнів, що мали слабкі знання: з математики, історії та інших дисциплін, - розповідає пані Кулчар.

За її словами, діти стали краще вчитися, перестали соромитися, виступаючі публічно.

- А потім ми ще й конкурс провели - яка зі шкіл успішніше підтягнулася у навчанні? Дуже важливим було вирішення психологічних проблем: один ромський хлопчик міг вивчити завдання, але в нього не виходило відповідати біля дошки: він соромився, комплексував. Після нашого тренінгу він почав спокійно відповідати і навіть сказав: “А я не знаю, чому я раніше не міг відповідати?” - розповіла Еліонора Кулчар.

Крім додаткових занять, для дітей придбали канцелярські товари, також влаштували конкурс на звання найкращого учня, котрий отримав нагороду.

У рамках проекту з дітьми працював психолог, який допомагав учням розкритися та додавав їм впевненості.

- Сподіваємось, що ця програма для ромських дітей матиме продовження - цього хочуть і директори шкіл, і діти, і батьки, - каже керівник проекту.

Партнери проекту: управління освіти Ужгородської міської ради та навчальні заклади міста Ужгорода: ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 та БПЛ «Інтелект».

 

Як у Перечині малювали “портрет рома”

Проект, що реалізується у Перечинському районі Закарпатської області, має на меті навести містки порозуміння між ромами та представниками влади.

- Ми вважаємо, що саме влада уповільнює та викривлює процес інтеграції ромів в українське суспільство”, - каже Ігнат Тирпак з ГО «Перечинська районна організація Закарпатського циганського культурно-просвітнього товариства «Романі Яг».

- Роми не мають голосу у прийнятті рішень на землі, де вони живуть. Ми вирішили провести дослідження серед представників влади, медиків, правоохоронців, працівників соціальних служб - треба було з’ясувати їхнє ставлення до ромів. А потім влаштували “круглий стіл”, де вже безпосередньо обговорили болючі питання..

Партнером проекту​ виступила громадська організація «Рома України «ТЕРНІПЕ», що забезпечила команду експертами. Зокрема була зроблена демографічна карта Перечина, виявилося, що у місті просто не знали, скільки ромів тут мешкає. Отже, у Перечині проживає 400 осіб ромської національності при загальній чисельності населення 6337 (6%), серед них - 120 осіб (30%) – діти шкільного віку, 38 (9,5%) – інваліди, що потребують догляду, 52 особи (13%) - пенсійного віку. 284 (71%) – жінки, 116 (29%) – чоловіки.

По-перше треба вирішити питання з навчанням дітей та дискримінацією ромів, вважає Ігнат Тирпак.

- Основні проблеми - це проблеми ромських дітей: навчання, виховання, харчування, дискримінації. Буває таке, що українці не хочуть сідати поряд з ромськими дітьми, батьки забороняють спілкуватися з ромами. Через це створюються окремі класи, де навчається 50-60 ромських дітей - як у селі Порошково. Там в одній кімнаті вчаться діти з першого по десятий клас, тобто й маленькі зовсім, і підлітки. І одна вчителька з усіх предметів. Ну скажіть, яке це може бути навчання? Ми роками б’ємося з цією проблемою, та не можемо ніяк зробити окрему школу - а лише у Порошкові 3900 ромів, це майже половина села. Але гроші на це не дають, - повідав керівник проекту.

За результатами проекту була створена робоча група, до якої увійшло 10% містян ромської національності.

- Ми провели анкетування серед медиків, освітян, правоохоронців, працівників місцевої влади Перечина. Аналіз дослідження допоміг намалювати такий собі ”портрет рома” в очах органі влади. Після цього нам стало легше спілкуватися. Утворено робочу групу з розробки та реалізації місцевого плану “Стратегії захисту та інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство станом до 2020 року”, у складі групи - 10% ромів, вважаю це зрушення”, - каже Ігнат Тирпак.

Ромська громада націлена на контроль обіцянок влади.

Результати проектів переконують в необхідності підтримки ініціатив ромських організацій і посилення їх можливостей.

Проект «Партнерстводля всіх», якій реалізується фондом Чіріклі та MRG EUROPE буде і далі підтримувати подібні ініціативи і посилювати ромськи громади.

 

Опубліковано в Новини
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі